Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Лавник, -ка, м.
1) Членъ стараго городского малорусскаго суда.
2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом.
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Стрикачка, -ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій.