Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Запе́внити Cм. запевняти.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Позадріпувати, -пую, -єш, гл. = позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували? Богодух. у.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ном. стр. 301, № 379. Жаб'яча шкуратинка. Радом. у.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.