Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Докува́ти Cм. доковувати.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
