Висотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Вымотаться (о ниткахъ).
2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Кондяк, -ка́, м. Дьячекъ и учитель церковной школы. А, дай Боже пану бакаляру! ти наш таки, кондяче...
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Орчик, -ка, м. = барок. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ).
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. З середини шашіль виточує гниле суччя.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы.
