Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 347.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити. Н. Вол. у.
Замести́, -ся. Cм. заміта́ти, -ся.
Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова. Угор.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.