Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заму́рзуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. заму́рзатися, -ваюся, -єшся, гл. Замусливаться, замуслиться, испачкаться. Стоїть котик під лавкою, замурзався сметанкою. Грин. II. 310. Замурзались в крові і гризлись як собаки. К. Дз. 11.
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Олжа, -жі, ж. Ложь. К. Бай. 39.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Польський, -а, -е. Польскій.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.