Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать. Вх. Уг. 264.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Халасати, -саю, -єш, гл. = хавкати і. Желех.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.