Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штандарина

Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. Cм. штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАНДАРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАНДАРИНА"
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. О. 1861. XI. Свид. 69. 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. ЗОЮР. II. 167. Заївся писарь з старшиною. Канев. у. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Обороватий, -а, -е. Круговидный. Шух. І. 284.
Поперегонити, -ню, -ниш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Поперегонили воли через річку.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Убризкати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТАНДАРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.