Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Копитце, -ця́, с.
1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є.
2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы.
3) мн. Родъ вышивки.
4) мн. = копитень.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Приливати, -ва́ю, -єш, сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Ум'яти. Cм. уминати.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми.
