Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Прийдячка, -ки, ж. То-же, что и приблуда (о женщинѣ).
Старець, -рця, м. Нищій. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ум. старчик.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ.
Шкарда, -ди, ж. Родъ дѣтской игры, то же, что и шкопирть.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.
Щербак, -ка, м.
1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи.
2) Родъ растенія.
