Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димок

Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМОК"
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать. Котл. Ен.
Підстьобати, -ба́ю, -єш, гл. Подстегать.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.