Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвін

Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІН"
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2)духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46.
Контракт, -ту, м. Контракть. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ. Вх. Зн. 38.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка. Вх. Уг. 271.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив. МВ. 1. 45.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.