Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати.
Обіссати, -ссу, -ссеш, гл. Обсосать.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була.
Справування, -ня, с.
1) Отправленіе, исправленіе (должности).
2) Поведеніе.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.
