Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґльоґ

Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЬОҐ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЬОҐ"
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Конст. у. Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити. Волч. у.
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Стук II, -ку, м. Стукъ. у стук стукати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. І. 99).
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Хватком нар. = хапком.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЛЬОҐ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.