Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Гича, -чі, ж. = гич. Гича у цибулі.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. От забаглося тобі не знати чого.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. А вовчик сіресенький воли розірвав. Розірвали моє серце на дві половині. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори.