Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.