Ґе́дзло, -ла, с. 1) Укушенное оводомъ мѣсто? Уразив козла у ґедзло. 2) Задница. Поцілуй мене у ґедзло.
Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають.
Одина, -ни, ж. Одиночество, уединеніе. Та в одині-самотині в садочку буду спочивати.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Ув'язнути, -ну, -неш, гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. 1) = ув'язатися.
Щербан, -на, м.
1) = щербань.
2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Тоже: щербан великий. б) — мали́й = щербанець.
