Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Описувати, -сую, -єш, сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі.
Піхотою нар. = піхом. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки.
Розанець, -нця, м. = вергун.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці.
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра.