Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Ум. пучечок.
Розвора, -ри, ж.
1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити.
2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ.
