Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрусити, -ся. Cм. витрушувати, -ся.
Ґерґета́ти, -ґечу, -чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. І. 322. 1) = Джерґотати.
Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Ма́мрати, -раю, -єш, гл. 1) Шарить, разыскивать ощупью. Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий. Новомоск. у. 2) Говорить непонятное. мамре в гаря́чці. Бредитъ. Вх. Лем. 433.
Напи́ти, -ся. Cм. напивати, -ся.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене. Мет. 60.
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.