Білан, -на, м.
1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче.
2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр.
3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Ум. біланчик.
Гандевери, -рів, м. мн. Шаровары изъ саєти. (Запорожці) наїздять у Богуслав на ярмарок та в саєтових штанях, чи то в гандеверах, кидаються було у цебер з дігтем.
Латаний, -а, -е. Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Латану свитину з каліки здіймають. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану?
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Прапращур, -ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло.
Пшеничина, -ни, ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ум. сі́тка, сі́точка.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя.