Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинка

Полонинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полонина. Пішли вівці в полонинку самі біленькії. Гол. І. 229. 2) Обрядовая пѣсня, которая поется во время выгона гуцулами скота въ полонини. Шух. І. 197. 3) Раст. Anthus spinoletta L. Вх. Зн. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНКА"
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Влада, -ди, ж. Власть.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Переваблювати, -люю, -єш и перевабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. перевабити, -блю, -биш, гл. Переманивать, переманить.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.