Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонистий

Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИСТИЙ"
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Левиц. І. 95. Яструбам з орлами не тутка гніздитись. О. 1862. І. 110.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Знайтися Cм. знаходитися.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою. Г. Барв. 437.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.