Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полом'яний

Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. К. ЦН. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМ'ЯНИЙ"
Запові́дання, -ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182.
Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі. 2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі. Вх. Уг. 248.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла. Чуб. V. 669.
Навкула́чки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47.
Перепрос, -су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого переносу, що й досі зашпори щемлять. Котл. Ен. VI. 10.
Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Теремок, -мка, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. бахрома. Черниг.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.