Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинський

Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195.хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Відмітити Cм. відмічати.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Охлянути Cм. охлясти.
Пишний, -а, -е. 1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533. 2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. Ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.