Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинський

Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195.хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИНСЬКИЙ"
Безлюдно нар. Безлюдно.
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
Історично, нар. Исторически.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.
Недбайлиця, -ці, об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Рк. Макс. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка. Чуб. V. 591.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Продажність, -ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Хованець, -нця, м. 1) Прячущійся. Н. Вол. у. 2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478. 3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.