Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полониця

Полониця, -ці, ж. и пр. = полуниця и проч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИЦЯ"
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.