Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поломити

Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМИТИ"
Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Поодц.. Cм. повідц..
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Хрестянин, -на и пр = християн и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.