Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поломити

Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМИТИ"
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень. О. 1862. VII. 48.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Машля́к, -ка, м. Смѣсь водяныхъ растворовъ красокъ съ свинцомъ и пескомъ (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Покуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать, отвѣдать. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148. Царь як покуштує борщ, — аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 106.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.