полонити
Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Том 3, ст. 287.