Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонити

Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИТИ"
Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Постиденний, -а, -е. Посрамленный. Нехай постиденний буде Хрисан, а не ми, бо ми стоїмо за правду. Павлогр. у.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка. Угор. МУК. III. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.