Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонь

Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЬ"
Безлюддя, -дя, с. Безлюдіе, отсутствіе людей. Ном. № 9798. На безлюдді й Хома чоловік. Посл. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді. Шевч.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Гасило, -ла, с. Щипцы для гашенія свѣчей въ церкви. Аф. 357.
Нірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Шабувати, -бу́ю, -єш, гл. У гребенщиковъ: съ обыкновенной столярной пилы состругивать напильникомъ бока, чтобы полотно стало очень тонкимъ и пригоднымъ для работы. Вас. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.