Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Відказати, -ся. Cм. відказувати, -ся.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Захолода, -ды, ж. Прохлада.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Повисівати, -ва́ю, -єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала.
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. Потурчився, побусурманився для панства великого.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро.
