Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять?
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Камень, -ню, м. = камінь.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
