Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоненик

Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЕНИК"
Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній. Ном. № 11729.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. І. 18.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.