Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоненик

Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЕНИК"
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Лебединий, -а, -е. Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пальмовий, -а, -е. Пальмовый. Під пальмовим деревом. Левиц. І. Побрали віття пальмове. Єв. І. XII. 13.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239.
Попроїдати, -да́ю, -єш, гл. Проѣсть (во множествѣ). Батько довго збірає, а синки швидко попроїдали. Харьк. у.
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.