Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонянин

Полонянин, -на, м. Плѣнникъ. Чи скаже він тобі покірне слово, благатиме тебе як полонянин. К. Іов. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНЯНИН"
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Гуро́к, -рка́, м. = Огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. І. 8.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный. Закр.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.