Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поломінь

Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМІНЬ"
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Відмолити, -ся. Cм. відмолювати, -ся.
Гачник, -ка, м. = очкур. Угор.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Перелаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться между собой взаимно.  
Підорати, -рю́, -реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Радіння, -ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл. 1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905. 2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.