Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поломінь

Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМІНЬ"
Боровичок, -чка, м. Ум. отъ боровик.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Зозвати Cм. ззивати.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд. Волч. у.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась. К. I. 48.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.