Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полопати

Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали? Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОПАТИ"
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Метале́вий, -а, -е. Металлическій. Желех.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.