Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поломня

Поломня, -ня, по́лом'я, -м'я, с. = полум'я. Поломня йде до небес. Грин. І. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. Ум. полом'ячко.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМНЯ"
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Гойдойка, -ки, ж. (Черниг.), гойдочка, -ки, ж. (Левиц. Пов. 135). Качель.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Патріярх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. К. Бай. 13. Написав до її брата патриярхи. Гн. І. 140.
Перехожати, -жа́ю, -єш, гл. = переходити. Той блукає за морями, світ перехожає. Шевч. 241.
Розварювати, -рюю, -єш, сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.