Віршувати, -шую, -єш, гл.
1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче.
2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. .
Збри́днути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Усе зробилось, як бажали єзуїти.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
