Барже нар. Сравн. ст. отъ барзо.
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель.
Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Ум. золота́рик.
Позапалювати, -люю, -єш, гл. Зажечь, поджечь (во множествѣ). Свічі позапалювані.
Роспростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспро́статися, -таюся, -єшся, гл. Расправляться, расправиться, выпрямиться.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ум. цапенятко, цапеняточко.
Шмат II, нар. Много, большое количество. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Я зроблю, щоб шмат дерева повсихало. Як сотворив Бог світ і як вже було на нему шмат людей. Дуже таки шмат грошей у них стало. Ум. шматне́нько. У його шматненько грошей.
