Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопкання

Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПКАННЯ"
Бут, -та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеровать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Cм. бутити. 5) мн. бути. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. бутик.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ. Вх. Зн. 12.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Угор. Шух. І. 194. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії. Гол. II. 17.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Зоряниця, -ці, ж. Звѣзда. Ном. №53, стр. 291.
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Пом'янути Cм. поминати.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.