Власне нар. Собственно, именно.
Заволі́чка, -ки, ж. 1) = волі́чка. Капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті. 2) Ремешекъ или веревочка, которыми въ ярмѣ прикрѣплены вверху снізки къ чашовин'ѣ. 3) Гвоздь, которымъ стянута оковка обода (вірвант) въ колесѣ воза.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.)
Поперекривляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перекривити, но во множествѣ.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1.
Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками.
Примир, -ру, м. = примирок.
