Баранковий, -а, -е. Барашковый.
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Відгодитися Cм. відгожатися.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Пагуба, -би, ж.
1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає.
2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові).
Перемокати, -ка́ю, -єш, сов. в. перемо́кти, -кну, -неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик.
2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Розвідка, -ки, ж.
1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває.
2) Изслѣдованіе (научное).
3) Жена разведенная съ мужемъ.
