Витришкати, -каю, -єш, гл.
1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить.
2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав.
Жовда́к и пр. = жовнір и пр.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Присунути, -ся. Cм. присувати, -ся. Присурганитися, нюся, нишся, гл. Притащиться. Палажка присурганилась до криниці.
Утворити, -рю, -риш, гл.
1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Над усім його поставив, що рука твоя втворила.
2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль.
