Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гентина

Гентина, -ни, ж. Кусокъ дерева, грубо отдѣланный для приготовленія изъ него ложки, клепки для деревянной посуды. Шух. І. 247. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕНТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕНТИНА"
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Жовткови́на, -ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини? К. Досв. 13.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю. Кв. II. 148.
Камень, -ню, м. = камінь.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕНТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.