Безпечне, безпечно, нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали.
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву).
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Закупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закупать, закупить. Ніби з паном повінчалась, закупила села. 2) — кого́. Подкупать, подкупить. Закупила батька, щоб горілки не пив. 3) закупи́ти сла́ву бо́жу. Дать при сборѣ пожертвованій въ церкви во время служенія.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Гиря-мокотя сидить моркотя.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Цінціпер, -ру, м. = цмин.
