Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ген

Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367. Ген там на долині під могилою огонь палає. Рудч. Ск. II. 18. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. Маркев. 33. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. Св. Л. 176. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. КС. 1887. VI. 474. Мил. 55. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить? Мнж. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕН"
Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. І. 176.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ. Вас. 206.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій. ЗОЮР. І. 203. Мет. 378.
Осипатися, -паюся, -єшся, сов. в. оси́патися, -плюся, -лешся, гл. = обсипатися. Половина садів цвіте, половина осипається. Чуб. V. 198.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Чуб. II. 36. Ухи повище лоба не ростуть. Ном. № 1016.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.