Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ген

Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367. Ген там на долині під могилою огонь палає. Рудч. Ск. II. 18. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. Маркев. 33. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. Св. Л. 176. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. КС. 1887. VI. 474. Мил. 55. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить? Мнж. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕН"
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав. Ном. № 12222.  
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Однако нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. все однако. Все равно.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
Трухлявий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о Раст.). Трухлявий пень. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.