Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
