Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Їздив апостол святий на осляті.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити.
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл.
1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила.
2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
