Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити.
Допомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. допомогти́, -можу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. Як міг, так допоміг. Роби, небоже, то й Бог допоможе!
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий.
Капник, -ка, м. Въ плугѣ то-же, что и ужва. Придолоб плуга причіплений капником до колісниць.
Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний.
2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»
Шкурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шкура.
2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне.
3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне.
