Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки.
Ля́да II, -ди, об. = ледарь. Був би ляда, був би ляда, та й нікуди більше: не хоче робити, аж ніяк не хоче!
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений.
Отруби, -бів, мн. — пилині. Опилки.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Перстень, перстінь, -теня и -рсня, м.
1) Перстень, кольцо. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Береш перстень, дай мі слово, люблю в світі тя єдного. Перстні дорогії.
2) Часть косы. Cм. коса 1. Ум. перстеник, персте́ничок, персте́нчик, перстенець, перстінець. перстінок. перстник, перстничок. Моя біла ручка у перстничку.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.
