Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

геній

Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕНІЙ"
Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці. X. Сб. VII. 444.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L. ЗЮЗО. І. 131.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди. Кв. II. 38.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру. Вх. Зн. 47.
Проїхати Cм. проїздити.
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.