Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається.
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость.
Розіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка.
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт.
