Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юк

В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮК"
Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. баштонька, башточка.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Обдути Cм. обдимати.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі. Чуб. III. 17.
Стуснути, -сну, -неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.