Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юк

В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮК"
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Крадці нар. Крадькома. Желех.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.
Пискір, -ра, м. 1) Рыба Cobitus fossilis. Шух. І. 24. Вх. Пч. II. 19. 2) Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 449.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.