Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловучий

Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВУЧИЙ"
Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы. 2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе. Желех.
Клинуватий, -а, -е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Постаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть старшимъ, побыть старшиною.
Сміття, -тя, с. 1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила. Н. п. 2) Бранное: дрянь. Камен. у. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Г. Барв. 426. Ум. сміттячко. Чуб. V. 1112.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.