Відродження, -ня, с. Возрожденіе.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне.
2) Правый, невиновный.
3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
