Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Такі дива руками його робляться. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Велике диво — опеньки! Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. 2) Родъ хоровода. Ум. Дивце.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.
Крижатий Cм. крижастий.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком.
Махорну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = махонути. До світа встав та що єсть мочі у довгий ліс і махорнув.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема.
Розсохач, -ча, м. Олень.
Роспустник, -ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога.
