Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумування

Шумування, -ня, с. 1) Броженіе. 2) Вспѣненье. К. ХП. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАННЯ"
Глумуватися, -муюся, -єшся, гл. = глумувати. Не по божому.... так глумуватися з сироти. Г. Барв. 476.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. І. 406. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Кататися, -та́юся, -єшся, гл. Кататься. Ізробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататься. Рудч. Ск.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.